Порядок обчислення процесуальних строків в адміністративному судочинстві

 ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України процесуальними строками є встановлені законом або судом строки вчинення процесуальних дій.
Загальні правила обчислення процесуальних строків визначені статтею 103 Кодексу адміністративного судочинства України.
Спеціальні правила обчислення процесуальних строків визначені статтею 179 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно строків, встановлених статтями 172-177 Кодексу (справи пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму), частиною 11 статті 1833 Кодексу (справи за зверненнями органів доходів і зборів), частиною 12 статті 1836 Кодексу (справи щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб’єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності) і застосовуються тільки до вказаних статей.

Загальні правила обчислення процесуальних строків.
Положення статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють правила, якими слід керуватися при визначенні конкретного моменту початку і закінчення процесуального строку. Існування цих правил дозволяє правильно розраховувати тривалість строків і момент їх закінчення, що запобігає випадкам пропущення цих строків.
Загальні правила статті 103 за аналогією необхідно застосовувати також для обчислення строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом (стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України), який не віднесено до процесуальних строків.
Так, згідно з частиною 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якою пов’язано його початок, незалежно від того, який день наступатиме після визначеної дати або настання події – робочий, вихідний, святковий чи інший неробочий день. Наприклад, якщо рішення суду першої інстанції було проголошено 18 жовтня 2013 року, то перебіг строку на подання апеляційної скарги починається з 19 жовтня 2013 року.

Визначення часу закінчення строку залежить від того, у яких часових одиницях його визначено – у роках, місяцях, днях, вказівкою на подію.
Якщо перебіг строку визначено роками, то він закінчується у відповідний місяць і число останнього року цього строку (частина 2 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України). Наприклад, судове рішення набрало законної сили 21 жовтня 2013 року. Строк звернення до виконання виконавчого листа за даним рішенням становить 1 рік. Його перебіг відповідно до частини 1 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України починається 22 жовтня. Тоді строк для звернення виконавчого листа до виконання 22 жовтня 2014 року.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку (частина 3 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України). Наприклад, ухвала про відкриття провадження у справі постановлена 01 жовтня 2013 року. Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа повинна бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України. Перебіг строку перебування справи в провадженні починається з 02 жовтня 2013 року. Отже, справа вважається розглянутою без порушення строку розгляду, якщо ухвала (постанова) постановлена (ухвалена) не пізніше 2 листопада 2013 року.
Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця (частина 4 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України). Наприклад, перебіг місячного строку розпочався 31 жовтня, тоді він мав би закінчитися 31 листопада, але у листопаді такого дня немає, тому строк у цьому випадку закінчиться 30 листопада.
При цьому для визначення останнього моменту строку треба брати до уваги також правила частини 6 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України. Наприклад, якщо у попередньому прикладі день 30 листопада виявиться неділею, тоді строк закінчиться 1 грудня тощо.
Інший приклад: якщо відлік місячного строку розпочинається 29 січня, то його закінчення має припасти на 29лютого. Але якщо рік не є високосним, тоді кінець строку припаде на 28 лютого, а якщо це неділя, - тоді на 1 березня.

Якщо перебіг строку визначено днями, то він закінчується в останній день цього строку. Наприклад, якщо постанову суду першої інстанції прийнято 18 жовтня 2013 року, то перебіг строку на подання апеляційної скарги починається з 19 жовтня 2013 року. Строк на подання такої скарги становить десять днів, отже, він закінчиться 28 жовтня.

Якщо строк визначений вказівкою на певний день, тоді він закінчується у цей день (частина 5 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України). Наприклад, суд встановив строк для усунення недоліків позовної заяви до 31 жовтня 2013 року. Таким чином, позивач може зробити це до 31 жовтня 2013 року включно.

Якщо закінчення строку пов'язане з певною подією, що повинна неминуче настати, то він закінчується наступного дня за настанням цієї події (частина 7 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України). Наприклад, якщо провадження у справі було зупинено до одержання результатів судової експертизи, то строк зупинення закінчується наступного дня після того, як суд одержить висновок експерта. Тобто, суд повинен поновити провадження саме у цей день.
При цьому, для визначення останнього моменту строку треба брати до уваги також правила частини 6 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, наприклад, якщо висновок експерта надійшов у п'ятницю, то суд повинен поновити провадження у справі не пізніше понеділка.
Потрібно мати на увазі, що правило частини сьомої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України придатне не для всіх процесуальних правовідносин. Як виняток можна навести такий приклад. Якщо суд відстрочив оплату судових витрат до ухвалення судового рішення у справі, то це не означає, що судові витрати повинні бути оплачені включно до наступного дня за днем ухвалення рішення. Тому якщо на момент ухвалення судового рішення у справі у суду немає відомостей про оплату відстрочених судових витрат, то він цим же судовим рішенням розподіляє судові витрати між сторонами відповідно частини другої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина 6 статі 103 Кодексу адміністративного судочинства України). Правило про неробочий день є загальним і стосується усіх строків (крім тих, які встановлені спеціальними нормами і окремо обумовлені в Кодексі адміністративного судочинства України). Воно пов'язане у тому числі із графіком роботи суду, а отже реальною можливістю вчинити певні процесуальні дії в суді. Для визначення вихідних, святкових та неробочих днів необхідно звертатися до положень Кодексу законів про працю України.
Стаття 67 Кодексу законів про працю України передбачає два вихідні дні на тиждень при п'ятиденному робочому тижні або один вихідний день на тиждень при шестиденному робочому тижні, при цьому загальним вихідним визначено неділю. Суди працюють у режимі п'ятиденного робочого тижня, а тому вихідними днями у контексті Кодексу адміністративного судочинства України вважаються субота та неділя.
Святковими днями, згідно з частиною першою статті 73 Кодексу законів про працю України є:
1) 1 січня - Новий рік;
2) 8 березня - Міжнародний жіночий день;
3) 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;
4) 9 травня - День Перемоги;
5) 28 червня - День Конституції України;
6) 24 серпня - День незалежності України.
Неробочими днями також є дні таких релігійних свят:
1) 7 січня - Різдво Христове;
2) один день (неділя) - Пасха (Великдень);
3) один день (неділя) - Трійця.
Необхідно пам'ятати, що у випадках збігу святкових або неробочих днів з вихідним днем вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня (частина третя статті 67 Кодексу законів про працю України).

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо процесуальну дію слід було вчинити безпосередньо в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Але в будь-якому випадку строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали передано поштою, а грошові кошти перераховано поштою або через установу банку (частини 8-9 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України).
При визначенні моменту вчинення процесуальної дії братиметься до уваги дата відправлення на відтиску поштового штемпеля на конверті або дата перерахування коштів на квитанції установи банку чи платіжному дорученні.

При обчисленні процесуальних строків слід мати на увазі, що під час перебігу строків вони є неперервними від дня початку і до його закінчення, незалежно від наявності вихідних, святкових або інших неробочих днів.
Однак, частиною 10 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено виняток: зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі (звісно, крім перебігу самого строку зупинення та перебігу строків, пов'язаних із оскарженням ухвали про зупинення провадження). Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.
Підстави та порядок зупинення та поновлення провадження у справі визначені статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спеціальні правила обчислення строків
При обчисленні строків потрібно мати на увазі, що в адміністративних справах, пов'язаних з виборчим процесом та процесом референдуму (статті 172-177 Кодексу адміністративного судочинства України), передбачено суттєві особливості обчислення строків, які регулюються статтею 179 Кодексу.
Згідно вказаної статті правила частин 2-10 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України на зазначені справи не поширюються. Строки, встановлені статтями 172-177 цього Кодексу, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.
Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172-177 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Правила статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюються також випадки, визначені статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, що регулює особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів. Відповідно до частини 11 статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України строки, встановлені вказаною статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
При обчисленні строків, встановлених статтею 1836 Кодексу адміністративного судочинства України (особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб’єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності) слід мати на увазі, що відповідно до частини 12 зазначеної статті строки, визначені цією статтею, не включають вихідних, святкових чи інших неробочих днів.